цікавий

цікавий
-а, -е.
1) Який привертає увагу, викликає інтерес. || Те саме, що захоплюючий. || у знач. ім. ціка́ве, -вого, с. Те, що викликає інтерес.
2) Красивий, привабливий.
3) Який виявляє цікавість, відзначається цікавістю; допитливий. || Жадібний до знання. || у знач. ім. ціка́вий, -вого, ч.; ціка́ва, -вої, ж. Людина, що відзначається допитливістю, цікавістю. || Який виражає цікавість, допитливість (про очі, погляд і т. ін.). || у знач. присудк. сл., перев. з інфін. Виявляти інтерес; цікавитися.
4) розм. Жвавий, меткий, спритний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "цікавий" в других словарях:

  • нецікавий — I (який не викликає до себе зацікавлення, не приваблює, не привертає уваги), нудний, нудотний; малоцікавий (недостатньо цікавий); прісний (позбавлений інтересу, жвавости, гостроти); пісний (про людину нецікавий, нудний у спілкуванні) Пор. нудний… …   Словник синонімів української мови

  • прецікавий — а, е, розм. Дуже цікавий …   Український тлумачний словник

  • цєкавий — ва, ве, Ол. Цікавий, інтересний, привабливий …   Словник лемківскої говірки

  • малоцікавий — а, е. Який не викликає цікавості; непривабливий …   Український тлумачний словник

  • нецікавий — а, е. 1) Який не може зацікавити, не викликає інтересу, не привертає уваги. 2) розм. Некрасивий, непривабливий (про людину) …   Український тлумачний словник

  • цікавий — [ц іка/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і …   Орфоепічний словник української мови

  • малоцікавий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • нецікавий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • прецікавий — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • цікавий — прикметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»